ПОКЛИКОМ ВСЕ НОВЕ
ПОКЛИКОМ ВСЕ НОВЕ
Розірвеш ниточку омани,
Обійдеш стежечку облуди.
Здолаєш бурю океану,
Забудеш всякі пересуди.
Ранкове сяєво свободи,
Сповите барвами в любові.
В молитвах радості і згоди,
Візьмеш у зоряній основі.
Нехай воно святинь побачить,
На стежці зором якнайдалі.
Чесноти розум розтлумачить,
Що даний розсудам на далі.
Тепер ти брат і ворог світу,
Що має різне вподобання.
Склади його по заповіту,
На вічне долі поривання.
Розіб’єш мислями окови,
Покинеш розпачі в мовчанні.
Підкориш покликом все нове,
Що має право на сказання.
Додав: Davudenko (27.11.2014)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1267 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА