ЗДАЄТЬСЯ ВСЕ, АЛЕ......
ЗДАЄТЬСЯ ВСЕ АЛЕ…….
Почувся голос, що йому вже критись,
Майнула думка з мрією злетіла.
Нема чого, не буду я журитись,
Сконала смута спокій захотіла.
Надала шанс, відраді бути в серці,
Від добрих помислів розум набере.
Часи міняються, усе здається,
Та пожертва мабуть даром не помре.
Нехай той клопіт радісний, щоденний,
На себе візьме серце з почуттями.
Попросить дух у Господа хрещений,
Що має воскресіння з молитвами.
Ну що сказати, словом як належить,
Пора прощатися над прахом смути.
Вчорашнє помирає зло не стежить,
Привратне застаріле йде за крути.
Здається все! Поменшало наруги,
Біда пішла, немає голосіння.
Але ті зойки, крики від натуги,
Відлуння мають на тяжке хрипіння.
Додав: Davudenko (03.02.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1302 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА