ЛЮД НЕ СКОРЕТЬСЯ Я ЗНАЮ
ЛЮД НЕ СКОРЕТЬСЯ Я ЗНАЮ
Спаде злоба з під злого плуга,
Хіба жадає мору та долина.
Спаде роса, спаде наруга.
Брехня ораторів також загине.
Я вірю люблять правду всюди,
У неї путь тверда і многотрудна.
Щодня її збирають люди,
Вона врожайна як стає прилюдна.
Чекай від неї - щастя буде,
Ясна зоря в людськім безмежнім небі.
Зайде у дім, весь люд розбуде,
Розбуде з радістю бо є потреба.
Я знаю лютих є чимало,
Блакитне небо плугом заорати.
Щоб сонце правди не вставало,
Щоб схід і захід тьмою закривати.
Та люд не скориться я знаю,
На полі брані з правдою устане.
Величну пісню заспіває,
Співучу в серці у прекраснім стані.
Додав: Davudenko (08.01.2016)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2399 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА