ЛЮД НЕ СКОРЕТЬСЯ Я ЗНАЮ
ЛЮД НЕ СКОРЕТЬСЯ Я ЗНАЮ
Спаде злоба з під злого плуга,
Хіба жадає мору та долина.
Спаде роса, спаде наруга.
Брехня ораторів також загине.
Я вірю люблять правду всюди,
У неї путь тверда і многотрудна.
Щодня її збирають люди,
Вона врожайна як стає прилюдна.
Чекай від неї - щастя буде,
Ясна зоря в людськім безмежнім небі.
Зайде у дім, весь люд розбуде,
Розбуде з радістю бо є потреба.
Я знаю лютих є чимало,
Блакитне небо плугом заорати.
Щоб сонце правди не вставало,
Щоб схід і захід тьмою закривати.
Та люд не скориться я знаю,
На полі брані з правдою устане.
Величну пісню заспіває,
Співучу в серці у прекраснім стані.
Додав: Davudenko (08.01.2016)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2448 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
kraynyuk46 : Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА