ОХ ЦЯ ЖАГА
ОХ ЦЯ ЖАГА
Ох ця жага обличчя загострила,
В своїх ділах досягши повноліття,
Зітхнув спокійно взяла вітрила,
Й почала долать своє століття.
Були очатка в неї яркі, яркі,
В красі своїй як зоря погідна,
Пахощі собі взявши всякі,
Вона стала мов красуня гідна.
Потім скрізь жага в своїй господі,
Працювала плідно як бджола ,
Іскру гріла в серці аж на споді
Для свого ж душевного тепла.
Додав: Davudenko (24.02.2012)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1541 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА