ОХ ЦЯ ЖАГА

ОХ ЦЯ ЖАГА

Ох ця жага обличчя загострила,

В своїх ділах досягши повноліття,

Зітхнув спокійно взяла вітрила,

Й почала долать своє століття.

Були очатка в неї яркі, яркі,

В красі своїй як зоря погідна,

Пахощі собі взявши всякі,

Вона стала мов красуня гідна.

Потім скрізь жага в своїй господі,

Працювала плідно як бджола ,

Іскру гріла в серці аж на споді

Для свого ж душевного тепла.