ДЕ Й КОЛИ ЗАСВІТЯТЬСЯ ВОГНІ

ДЕ Й КОЛИ ЗАСВІТЯТЬСЯ ВОГНІ

Ось так? почав я стежкою спокуси,

До світів своїх замріяних іти,

Та раптом ноги заніміли в русі,

Як біда проклять устала на путі.

Зоря тривог, загравами заграла,

Навкруги почувся голос каяття,

Забився пульс і серце завмирало,

Сповите духом соромного чуття.

У переді світань лягла додолу,

Сутність падає,уся кудись пливе,

Замрію ту вже одиноку й кволу,

Ніякий поклик до себе не зове.

Моя бажань заплакана сльозами ,

Безміру хоче, а збагнуть не може,

Що всі світи міняються з роками

Й винить прокляття їй уже негоже.

Де й коли мені засвітяться огні,

Любові вірні, життю омріяні,

Щирі задуми в звитязі осяйні,

Завжди будуть милі і сподівані .