ТИ ЧУДНУВАТА, А Я ЧУДНИЙ

ТИ ЧУДНУВАТА, А Я ЧУДНИЙ

Ти чуднувата, а я чудний,

З любов’ю нашою чудною,

Потік сльозин, як дощ грибний

Для нас є втіхою, та грою.

В полоні дивних тих узорів,

Ми з любов’ю смішні та дивні,

Летим до зоряних просторів,

Де грають зорі переливні.

А що та далеч невідома,

Так нас це зовсім не торкає,

Бо ми з любов’ю там як дома,

Сумні чи раді - світ не знає.

Чудна любов від чарів сила,

Прекрасна з формою своєю,

Коли кохаєш завжди мила,

Для чудних є серцем і душею.

Ти йдеш чудна й червоні квіти,

Я чудний навстріч тобі несу,

Хай сміються, що ми як діти.

В серцях чудних, творемо красу.