|
…вже йдуть сюди,
без оголошення війни,
вже тут! –
європи і америки –
чужі крукИ…
злітаються
із щостежИно-
заасфальтОваних своїх,
фаст-фудівських
і паралоново-усміхнених пустель…
то й домоткані
(чи варто і казати про сусідських!..)
хижо закружляли,
закаркали,
як мухи трупні – металево загули:
наввипередки заганяють
мої ліси, мої неторкані луги
і луки,
озера, і озерця, і ставки,
діброви, і левади, й береги
за мури – кам`яні й залізні,
зажерливі колючі огорожі…
спаси й помилуй Україну, Боже!
…оточують червОнопрапорцями,
як диких –
законнопрАвих на планеті! – звірів,
як богостворених людей червоношкірих,
і як мустангів, неприборканих коней –
окрасу й душу первозданних прерій,
що стерлися з лиця Землі,
більш за життя вознісши волю і свободу
схоже,
таку кулешу
знову затівають
самопривласники Землі,
і неба, й Сонця, і роси –
всьогО –
не ними
сотворЕ-ного –
на згубу
автохтонного народу…
спаси
й помилуй Україну, Боже…
не віддавай їм Свого на поталу!
потопчуть, наслідять і перемнуть!
все перетравлять на послід,
на гній! все запаяють
в повітронепроникну плівку…
бо покручі!
бо вороги Живого!
бо ненависники спонтанної Природи! –
ВсьогО
ТвогО,
ТрисилоТворчо-го
…трава і квіти,
верби й солов`ї,
зірки
й озонність післядощовА…
як всЕ це
зробиться привласне-не,
чиєсь! –
чуже!
як БУТИ у такому світі зможе
душа
поето-ва?
спаси й помилуй душу
сущу!
даровану Тобою –
невмирущу!
не віддавай нас на поталу, Боже!
...Ти
не покинеш нас!
бо що Тобі вартУє
зректи:
«Хай стануть інші
Небо і Земля…»
і будуть
на іншій тій Землі,
під Небом іншим – люди
у злагоді і мирі жи-ти…
усе живе плекати й берегти,
бо в кожнім прояві Життя
і Красоти:
суть – Ти…
на тій Землі:
ні заздрощ, ні жадОби –
Твоєї Творчості
спонтанної
достойні Образи й Подоби…
скажи ж ізнов
і мов:
«Хай буде – так! Я ЄСЬМ
вовік
для всіх живих істот моїх –
ЛЮБОВ…»
04. 08.2012
| 
та
у Вас 
0
Є над чим пороздумувати і є чим серйозно перейматися.Страшно і уявити,що на Землі може не залишитися вільного шматка лісу чи поля.Сильний вірш-щира і зболена молитва. 
