кіт всім єствОм до підлоги приник – просто зник і не дише… вмер, як годинник зіпсований на стіні. в хаті, як на кринИчному дні – пружнА й сторожкА тиша. …велика муха, й та, змирилась у павутИ-ні.
кіт – лапки невловимо повільні й безмовні тіні – зараз, уже, ось-ось! не втаЇться, видасть себе необачна миша… в хаті, як молоко скисле, згУрдилася відчутна тиша…
кіт оголений дріт – струм, нерв відкритий. зібравсь, як пружина тугА, стиснута до межі. чорний вогонь на ножі. доля миті – відпущена тятива і без промаху в ціль рази-ти!
…як ти, коли бажаної мети взявсь попри все досягти.
любий пане Мартине, вдячна Вам за щире зізнання Ваше... гляньте -- там іще песик додався -- коллі... схожий на сніг...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, пані Катерино, за вірш. Погоджуюсь з кожним написаним словом. Не братИ і ніколи ними не були. І не сестри, на жаль. У мене в Краснодарс
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
та
у Вас 
1
Ви ,закохали мене в свої вірші : котів ,мишенят та у роздуми в тиші ! 
