В розділі матеріялів: 979 Показано матеріялів: 241-260
Сторінки: « 1 2 ... 11 12 13 14 15 ... 48 49 »
Років вже назбиралОся. Час пройшов через долоні. З голови зірвав волосся, Мов ті яблука з яблуні.
Лечу думками в розуміння. Слідкую бувшого стежки, Біля яких моє коріння - Церкви, каплички і хрести.
Ідучи стежками Гоголя Гоголя українських сфер Де свої свого Бога молять Так як колись так і тепер
Словом присів на життя краю. Зором минулого все бачить. Не зупиняється, співає Вірно про рідне і боляче.
Україно, ТОБІ ТРЕБА ПРАВДИ просити у неба! НЕ В ПОЛЯКІВ, А ТИМ БІЛЬШЕ В МОСКАЛІВ. У тебе є ТВОЄ право! Не з Москви і не з Варшави Славити ГЕРОЇВ РІДНОЇ ЗЕМЛІ.
У дідовому садочку Сіла пташка на лавочку, Щоб хвилину відпочити тут у тіні. Напитись води в ставочку, Вмити піряну сорочку Й полетіти до гніздечка, що в ліщині...
Сів сном серед своїх синів. Став сонечком співати. Сказав: - Ставайте! Сокіл сів. Скинув сумне, смердяче.
Перелякані надії Завмирають Але той хто їх посіяв Весь час триває І хоч чужі вітри віють В нашім краю Ті що рідне розуміють Ідуть далі
Білої кави не нап’юся. Молока чорного теж ні. Не тому, що може боюся, Лиш таке не смачне мені...
Знова в брехню зодягають
Злочин на Волині.
На це дозволу немає
В Вільній Україні.
Нам молитись, лиш тими словами, Яких вчили і батько, і мама... А плакати, ворогів сльозами, Які несуть у наш край рідний драму...
Нам молитись, лиш тими словами, Яких вчили і батько, і мама... А плакати, ворогів сльозами, Які несуть у наш край рідний драму...
В село зайшли вороги кляті В рік сорок шостий на весні В селі танцювали вогні Випалювали нашу святість
Як добре коли ти Стаєш на колінах Щоб Бога молити За мир в Україні За єдність держави За церкву єдину Яка весь час кривавить Улюблений сину
Нині дали тобі волю Антихриста діти. Довгі дні душили болем І ворожім світом Явні московські ідолі.
Хоч ви не бачите мене,
Та я вас бачу,
Великі не просять Великим дають Великі не носять Великих несуть Вихваляють небо Вимолюють гнів Вони лиш про себе Ведуть влучний спів
Великі не просять Великим дають Великі не носять Великих несуть Вихваляють небо Вимолюють гнів Вони лиш про себе Ведуть влучний спів
Зупинися і задумай лемку – брате Над тим, що твій батько у ті роки втратив Згадай злочин з яким в гори прийшов сусід Про поведінку свою він знати мусів
Шановний Пане, не я, ви Ще у рядянщині живете. Радянські правди душком п’єте. У вас Леніна молитви.
"ТОП++ "
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...