В розділі матеріялів: 979 Показано матеріялів: 281-300
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15 16 17 ... 48 49 »
Невидиме побачить світло, Якого небачив ще сучасний світ. Правда брехню прожене вітром Віри, що зростала сотні довгих літ.
Давайте будемо молитись Щоб геть пішов від нас москаль Який забороняє жити В себе своїм. Не зносить критик Свою ворожу магістраль Веде він по усьому світу
Слова, слова, і більш нічого... Сумна, німа розмова з Богом. Святі гріхи і виправдання... Сестри, брати – яке в нас знання?
Матінко Божа глянь на нас На землю предків яка кривавить На браний Москвою Донбас Не дай розєднати державу
Так Іване, що нам треба, Господь знає Де, кого, й яким шляхом в ЖИТТЯ вести.
За Україну За СВОЮ Вони там гинуть У бою
За нами літо і весна За нами не почутий голос Тих яких нині вже нема Тут де надія Бога молить
Усіх покличе Бог на сповідь. Коли це буде? Знає ВІН. Роки...? Хвилини...? Будь готова! Активна вповні, не в полові.
Співаймо друзі, як тоді, Коли страждала Україна А ми були так молоді Й вірили в занепад руїни.
Сім’я моя. Моя родина. Сестри і брат. Сини і внуки. Серцем говорить Україна. Серпом Москва й її байстрюки...
Своєї віри ми сини. Ось того нам не забувати, Бо й нині діти сатани Ідуть з нечистим в нашу хату.
Малих тулила до грудей. До сну співала колискову, Бо вірила в своїх дітей Й майбутність бачила чудову.
Там, де є їхнє коріння Там, де є їхнє коріння Спішать лемко й лемкиня. Їхні очі в небо синє Вдивлені, наче б в життя. Красу рідненького краю З неба свого, глянь, читають. Соловії їм співають Про те, чого вже нема.
Спиваєш біль з рядків Не завершених крапкою... Не розумієш слів. Вони тобі загадкою.
В Батьківщині невинна кров З людських сердець стікає... А де християнська любов? Де те, що Бог навчає?
Дозвольте ділитись думками. Добром дарити дичину. Досліджувати давню драму. Душити дружню дурноту.
Десь далеко є вічний і вечір, і ранок. Є сад, у якому добро, добро родить. Все це є за божим, віри океаном. Вивчи це, благаю, мій любий народе.
Життя ходить своїми стежками. Живим знати, як ставити крок. Жорна мелють і радість, і драму. Жах, коли все йде в один мішок.
Зупинився при потічку Обмив руки очі личко І від Сяну Любо глянув Я на Дівину
Любіть своїх матерів. Любіть їхню мову, спів. Любіть те, що вам дали. Любов матерів, це ви.
"ТОП++ "
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...