Там, де є їхнє коріння Спішать лемко й лемкиня. Їхні очі в небо синє Вдивлені, наче б в життя. Красу рідненького краю З неба свого, глянь, читають. Соловії їм співають Про те, чого вже нема.
Чужина лемків руйнує. Коли слово ВАТРА – вчують Думки в Карпати мандрують, Де хрести сплять при церквах... З ними, бачу, їхні діти Спішать Бога помолити За дідів, за предків вбитих Братом на рідних землях.
Хоч живуть десь на чужині, Лиш на СВОЮ ВАТРУ нині, Мов руські князі й княгині Спішать до РІДНИХ Карпат... Знай, на РІДНЕ той вертає, В кого гідність шану має. Хто любові не міняє До тих, які в гробах сплять. 09.07.2009р.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1345 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
