Зупинився при потічку Обмив руки очі личко І від Сяну Любо глянув Я на Дівину На яку травневі хмари Виливають свої дари А я рушив Бути мушу Там на Дубнику...
Там церковця і барвінок Знає світ і Україна Що тут жили І молились Наші прадіди Хоч нас діток розігнали Ми будемо повертали В своє рідне Де спить гідність Тут біля церкви... 22.05.2015р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
