Нам молитись, лиш тими словами, Яких вчили і батько, і мама... А плакати, ворогів сльозами, Які несуть у наш край рідний драму...
Нам любити і сестру і брата. Нам любити Ангола і ката. Лиш чи можна ворогам прощати Геноцид, який несуть у хату?
Ми не хочемо чужого неба І чужої землі нам не треба. Будьмо рідної землі синами І кохаймось, «лиш, не з москалями». З вільним світом єднаймося друзі. Він поможе, коли ми в недузі. 08.07.2016р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль