Нам молитись, лиш тими словами, Яких вчили і батько, і мама... А плакати, ворогів сльозами, Які несуть у наш край рідний драму...
Нам любити і сестру і брата. Нам любити Ангола і ката. Лиш чи можна ворогам прощати Геноцид, який несуть у хату?
Ми не хочемо чужого неба І чужої землі нам не треба. Будьмо рідної землі синами І кохаймось, «лиш, не з москалями». З вільним світом єднаймося друзі. Він поможе, коли ми в недузі. 08.07.2016р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас