Філіппов Костянтин Юрійович народився 24 лютого 1976 року в м.Київ в сім'ї завідуючого гуртком астрономії Київського палацу піонерів ім.Островського(нині Київський палац дітей та юнацтва)та медичної сестри.Закінчив середню школу №118 .Жонатий, маю сина та доньку.Працюю слюсарем-електриком в приватному жеку.Одне з моїх основних захоплень це написання віршів.На протязі около 10 років писав тільки російською мовою,з недавнього часу роблю спроби писати українською.Проживаю в м.Києві.(сторінку уКиєві або на Київщині)

Минуле

Минуле,знову згадую я тебе,
Хоча й назад немає вороття.
Для мене ти,як віковічне небо
-Сторінки незабутого життя.

Нагадуєшся страхом,сумом,жаллю,
Тривоги візерунки в серці в'єш.
З'їдаєш мене давньою печаллю,
Мій норов через труднощі куєш.

Так часто в моїх думах батько й мати:
Помилки їх-то начебто мої.
В душі кортить,не дасть спокійно спати,
Як лебеді - ви спогади чиї?!

Минуле - пам'ять,роздуми і суми
- Тебе вовік людині не забуть.
Я озирнусь,уражений,мов струмом,
І далі простягну у простір путь.

13.02.2005

Подих весни

Холодний лютий вже минає
Та в сіні дихає весна.
День більше сонця обіймає
І все світліші небеса.

Співають різнобарвні пташки
Та знову радісно в душі.
Нехай їй і буває важко,
Сидячи в темряві,глуші.

Хай розгорне порив свободи
Сторінки нового життя.
Нехай біжуть стримкиї води
-Журбі немає вороття.

Любов охопить,наче квіти,
Що днем наступним зацвітуть.
Я вірю,що прекрасно - жити,
прекрасно в цьому світі буть!

20.02.2005

Розміщено на сторінці: Філіппов Костянтин

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2232 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Ключові (?): минуле залишається, за ним іде весна

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі