|
|
В категорії матеріалів: 969
Показано матеріалів: 281-300 |
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15 16 17 ... 48 49 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
Невидиме побачить світло,
Якого небачив ще сучасний світ.
Правда брехню прожене вітром
Віри, що зростала сотні довгих літ.
|
|
Давайте будемо молитись
Щоб геть пішов від нас москаль
Який забороняє жити
В себе своїм. Не зносить критик
Свою ворожу магістраль
Веде він по усьому світу
|
|
Слова, слова, і більш нічого...
Сумна, німа розмова з Богом.
Святі гріхи і виправдання...
Сестри, брати – яке в нас знання?
|
|
Матінко Божа глянь на нас
На землю предків яка кривавить
На браний Москвою Донбас
Не дай розєднати державу
|
|
Так Іване, що нам треба, Господь знає
Де, кого, й яким шляхом в ЖИТТЯ вести.
|
|
За Україну
За СВОЮ
Вони там гинуть
У бою
|
|
За нами літо і весна
За нами не почутий голос
Тих яких нині вже нема
Тут де надія Бога молить
|
|
Усіх покличе Бог на сповідь.
Коли це буде? Знає ВІН.
Роки...? Хвилини...? Будь готова!
Активна вповні, не в полові.
|
|
Співаймо друзі, як тоді,
Коли страждала Україна
А ми були так молоді
Й вірили в занепад руїни.
|
|
Сім’я моя. Моя родина.
Сестри і брат. Сини і внуки.
Серцем говорить Україна.
Серпом Москва й її байстрюки...
|
|
Своєї віри ми сини.
Ось того нам не забувати,
Бо й нині діти сатани
Ідуть з нечистим в нашу хату.
|
|
Малих тулила до грудей.
До сну співала колискову,
Бо вірила в своїх дітей
Й майбутність бачила чудову.
|
|
Там, де є їхнє коріння
Там, де є їхнє коріння
Спішать лемко й лемкиня.
Їхні очі в небо синє
Вдивлені, наче б в життя.
Красу рідненького краю
З неба свого, глянь, читають.
Соловії їм співають
Про те, чого вже нема.
|
|
Спиваєш біль з рядків
Не завершених крапкою...
Не розумієш слів.
Вони тобі загадкою.
|
|
В Батьківщині невинна кров
З людських сердець стікає...
А де християнська любов?
Де те, що Бог навчає?
|
|
Дозвольте ділитись думками.
Добром дарити дичину.
Досліджувати давню драму.
Душити дружню дурноту.
|
|
Десь далеко є вічний і вечір, і ранок.
Є сад, у якому добро, добро родить.
Все це є за божим, віри океаном.
Вивчи це, благаю, мій любий народе.
|
|
Життя ходить своїми стежками.
Живим знати, як ставити крок.
Жорна мелють і радість, і драму.
Жах, коли все йде в один мішок.
|
|
Зупинився при потічку
Обмив руки очі личко
І від Сяну
Любо глянув
Я на Дівину
|
|
Любіть своїх матерів.
Любіть їхню мову, спів.
Любіть те, що вам дали.
Любов матерів, це ви.
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
