…. Жовтим – по стінах. Чорним – по стелях. Висівки виллє старенький екран… Вікна дозріли. У вікнах – пастеля. Гойдає за шибкою стомлений кран.
Кричати котам по засніжених вістрях. (Залізти б у вушко у голки намить, Бо там від Дніпра і до самого Дністра Нікому, нічого ніяк не болить.)
Ще рано прийти. Та вже пізно додому. Ковтни від Матвія і випий Коран Між вицвілих стін обласного Содому Нам нічого зовсім прикласти до ран.
….. Назавтра – сніг, і вже хребта відтято (Кричать коти, і з ними – в норах – світ!) Бери чимдужче біло-білу вату, Допоки вдосталь крон і досить біт.
І пальцями торкнеш латунну шибку, Найменший день, в якому є найдовша мить! З одної риби нам на всіх ламають скибку! А за вікном штормить, штормить, штормить…
... Кисень вдихали останніми скис Хребці позгортали додолу похилим Котиться небом отруєний спис Тобі в покалічені крила
І я б змайстрував уже сотні перук З неба з кори з ковили із вати! Вже скоро. Весна годуватиме з рук. Щоб руками карати.
… Скільки щему, малий, з полуниць! Дохворіти б до них – і здуріти в раю! Дощ циганський, чи мо» дежавю? Чи душа чия з половиць?
Вирва неба. А хто хоч би плюнув в асфальт! Дай нам руку. Тримай. Кілотони води. Журавлі ключем. Ви куди? Не веди! Галасує палатами фальш
Останнє Рве. По затінках тліє. В долонях тремтить. Загорни мене ковдрою світлою – гай, догори! Аж поки воно світле на темне таке догорить, Не здогониш, не спиниш, насниш… говори…
Прижимаєш хребет (із вином, без вина,-як коли) Наче риби об лід примерзатимуть зябра до літер! То ж коли? – Почали. Потягли. – Коли ви-тоді ми!.. …З ковили з колими рве повіки на дощ на вітер.
І коли плесо снів затремтить за вікном з-за гори, І я буду! (без крику туди ледь ніхто не доходив!) Заростає в долоні сніг. Говори. Говори. Говори З-поміж вицвілих ламп і голих машинних кодів [u]
Вікторіє, вітаю Вас на нашому сайті! Пишете дуже глибоко, надривно, самобутньо, аж дух перехоплює, видно, що Вам є що сказати цьому світові і людям... аби лишень зрозуміли... На відміну від написаного Вами "Нам нічого зовсім прикласти до ран...", я переконана, що саме ТАКУ поезію можна і потрібно прикладати до зранених душ, потребуючих зцілення. Творіть!
Недопрацювання є як і у всіх молодих талантів. Але свіжо та неординарно. Пані Вікроріє, у кожному творі прочитав біль та витривалість перед перепонами життя. Ви справді стільки пережили, чи це Ваш ЛГ? Вибачте якщо пхаю носа не в ті справи. Але реакція на Ваші вірші була такою.
Дякую за щирість Про ЛГ (а тут таки ЛГ): інколи маю фантазію на всю Євразію + тут не один ЛГ, тут Людина Франкенштейна, яку варто було б занести спочатку на горище (краще на бабусине, за 100 км від власного), добре висушити, викупати в озері, а ліпше в морі... І тільки після того перечитати, поредагувати і надрукувати.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
