Живи
в мені затаєно і світло, Не
на моє ворожачи ім’я, Така
п’янка й по-юному
розквітла Серед
моїх ілюзій та сум’ять. Твори
свої миттєвості високі, Комусь
палкі даруючи слова. Тобі
одній завдячує мій спокій, – Дзвени
в душі, як музика жива.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Таке замилування і така любов висока і світла! 
Прекрасна поезія! 
