Осінь Знов вечоріє, знов надходить осінь... Зашелестить дощем та жовтим листям, Де горобна висить, мов намисто, Там де колись все влітку квітло та жило.
Та все мине, і знов весна прилине, І принесе кохання та розмай. Але лиш серце туга не покине, І не зрадіє сонцю небокрай.
Нема нічого - все холодне й сіре І променю не видно з хмар отих. Кохання серце більше вже не гріє - Лишився тільки попіл після всіх.
Кохання Вам зігріє душу й тіло, Розтопить в серці все, що наболіло...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
