Мій сон
Закриєш очі та полинеш в хмари. І полетиш далеко в ті краї, Де не було ні смутку, ні розлуки, Ні мряки не було, ні темноти... І прийде ранок, ти всміхнешся гірко - Самотній день, самотній вечір знов... Та ніч прийде, заграє тихо скрипка, І тіло стане вільним від думок. І знову в хмари, знов до нього линеш, Та думаєш собі на самоті: "Навіщо мені вранці прокидатись, Коли я знаю, що не поруч ти?"
Додав: Marichka22 (30.11.2012)
| Автор: © Марічка Мокра
Розміщено на сторінці : Мончак Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1998 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА