Про життя
Минає ніч, минає день... Та знов все сіре та буденне, І бракне сил змінити щось і все. Здається, що життя проходить повз. Дивлюсь - і знов облич нема в людей, Лишилися самі лиш очі й маски... І серце знов не скине тих оков, Закінчилось усе - зосталась тільки казка. І тільки спогадом розквітне осінь, І лише літо все верне на місце... Та знов зима, і прийдеш ти, вернеш любов, Та то здається вже занадто пізно...
Додав: Marichka22 (30.11.2012)
| Автор: © Марічка Мокра
Розміщено на сторінці : Мончак Маріанна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2455 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Гарний, а з чого виготовлений?
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА