Кабала
Я поринула в цю кабалу, зачинила ворота до себе. Кабала — то любов! І чому не шукаю дороги до тебе? Я поринула в цю кабалу, а в кайданах не руки, а серце! В монастирі, мов інок, живу, та й свідомість на волю не рветься. А в кайданах не ноги — душа! Я — мов інок, мов в'язень в в'язниці! А любов та чужа, бо чужа! Я ж — невільник! Я — раб! Я — мов птиця!.. Я, мов птиця, у клітці сиджу, бо любов — то є клітка у снігу! Я кайдани зніму! Їх зніму і покину це клятеє іго!
Додав: Роксана (01.04.2015)
| Автор: © Валерія Азовська
Розміщено на сторінці : Абакумова Світлана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1741 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА