Ой, не кидай, дівчинонько, свою батьківщину, ой, бо ти будеш чужая у чужій країні, бо будеш птахів благати взяти із собою, мов: «Не знаю на чужині я того спокою. Заберіть же в Україну, де цвіте калина, там чекає рідна мати, там моя хатина». Ой, вернешся на Вкраїну, мила дівчинонько. Приголубить стара мати свою рідну доньку. Та ніхто більш не пригорне: інші не чекають, бо на рідній Україні стала ти чужая. Ой, ітимеш поленьком — і не привітають, близькі люди, йдучи поруч, тебе вже не знають. Ой, не кидай, дівчинонько, свою батьківщину, бо ти будеш чужинкою в рідній Україні.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")