Hayat
Розставлені всі коми, поставлені крапки! А ми не знаєм втоми, все топчучи стежки. Розкидані дороги і роздані шляхи, хоч на чужі пороги, бува, стаємо ми. І одягаєм маску, ступивши на чуже. Згубивши щирість, ласку, руйнуємо себе. Життя — це барви квітів, котрі зриваєм ми: комусь до зір летіти, комусь землею йти. Як долю не будуєш, а Боженько — творець! В чужих світах мандруєш. Чужі вони, боєць! Життя — хатин пороги, на котрі станеш ти! Зумій свою дорогу із безлічі знайти!
Додав: Роксана (01.04.2015)
| Автор: © Валерія Азовська
Розміщено на сторінці : Абакумова Світлана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1586 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА