Я за сонцем піду
Горизонти миная
Вздовж зелених степів
Промайну ніби птах
Я тобі обіцяю знайти ту країну
Що прижме нас до серця
Мов рідненьких дитят
Світ чужий навкруги
Не впізнати країну
Що ж країно моя
Відхрестилась від нас
Чом в обіймах твоїх
Мов в капкані я гину
Мов жебрець у лахмітті
Що без долі хоч плач
Не дави мою душу
Країна ти рідна
У жахітті своїм
Прокидаюсь від сна
І тікати від тебе
На землі чужії
Де не править країною
Бездар й палач
Ти пробач Україно
Ти не винна ні в чому
Люди злі і чужі
Роздирають тебе
Моє серце болить
Що нізащо ти гинеш
Невідомо нікому
Чи спасешся від пащ
Сонце світить кругом
Для всіх сонце єдине
Тільки землі країни
Самі рідні для нас
Так чого ж ти земля моя
Мов горем убита
Замість сміху дитини
Дариш сльози і плач
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 