Я тебе вітаю мама
Я твій рідний, милий син.
Проше я прощення мамо,
Щирий до тебе уклін.
Вбив мене той клятий "Беркут",
Янукович дав наказ.
Нас безвинних убивали,
Був нестерпний страх і жах.
Ми стояли щільно, міцно,
Відстояли свій майдан.
Відступив з позором "Беркут"
Був принижен їх каган.
Хлопців ранили, вбивали,
І калічили всіх нас,
Кулі як пташки літали,
Їх пускав по нас спецназ.
Но ті кляті воріженьки
На майдан наш не пройшли,
І з позором відступили,
Всі побігли як щурі.
Моя рідна мила мама
Ти мене за все проти,
Що я раптом так загинув,
В їнші відлетів світи.
Я згинув не даремно,
Україну боронив.
Від круків ціх чорних, хижіх,
Щастя всім і світлих днів.
Ти про мене мам помни
В церкві щиро помолись,
Я дивлюсь на тебе з неба
Твій любимий син Ярись.
Ну а хлопці з нашій сотнні
Передали всім привіт,
Много щастя і кохання,
Довгих і красивих літ.
Відразу відчутно що вір писаний у подиху подій , нашвидкоруч , але зате від серця , від раненого серця і болі від душі ! Мовою майдану , можливо не граматики , зате влучно і прямо в серце !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
