Й надалі в Карпатських лісах
Димок від мольфарського зілля.
Відбився від зграї вожак,
У нетрях свого божевілля.
Одиноко своє доживає,
Замучений магами вовк.
Таємниці людини він знає,
Тому і навіки замовк.
Він папороть вже не збирає,
Бо чує коли зацвіте.
Він смерті своєї шукає -
Достойному дух перейде.
Він виє на місяць від болі,
Що люди до нього не йдуть.
Його надприродної волі
Собі для борні не беруть.
Перелесник* у комині в"ється.
Над селом у западині гір.
Молодичку чорненьку він звабить
Усе мріє до нинішніх пір.
Скарбнику** за долиною йметься,
І від цього він щиро сміється:
Відчайдуха дубами блукає,
Опришкове злато шукає.
Лиш очі у вовка від мари горять:
Шукає на лобі людському він знак,
Щоб сили душевні свої передать -
Як плем"я народне очолить вожак.
_____
*Перелесник — різновид злого духа, що падаючою зіркою відвідує жінок, прибираючи вигляду близьких, рідних, коханих.
**Скарбник-дух — вірний охоронець скарбів свого господаря.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1236 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
