|
|
В розділі матеріялів: 203
Показано матеріялів: 181-200 |
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 » |
|
Весна настає! Чути, як за вікном
Лунають пташині рапсодії,
А мова моя - з перебитим крилом,
|
|
Слова - це статичність літер,
зображених на папері,
|
|
коли всі розмови говорять про те, що все ти і хтось - різні люди, лише серце знає, що насправді ти і хтось - дві половники одної людини...
|
Щась там про каву, дуже мiцну))
|
|
Можливо, Вам це дуже не сподобаєсться, але я вперше не намаглась сподобатись, а просто написала те, що давно хотіла. Але я все одно дуже хвилююсь, бо Ваша думка для мене важлива... Деякі трактування прадавніх символів у цій короткій істроії незвичне та дивне. Але прворот справжній)), лише трохи змінений. Чекаб Вашого вироку.
|
|
Я продовжую вчити португальську... а це те, що виходить)))
|
|
Можливо все наше життя - чиясь історія, ми в ній лише персонажі, образи... а є хтось інший, творець, схожий на Бога, а моде й не дуже, що керує нами...
|
|
В багатьох в дитинстві був таємний друг... нам ніхто не вірив, що він існує... Згодом ми й самі перестаєио вірити... а що ж відбувається з ними?
|
|
Вірш про поезію... Знайомтесь, лишайте відгуки! Чекаю!!!!!!
|
|
Така собі весняна мініатюра
|
|
Знову мене з поверненням, можливо менш вдалим, але все ж таки це щось за ці останні 3 місяці)))
|
Поновлення, або не дуже. Скорыше повернення)))
|
Дрізд на дереві гніздечко звив,
Зніс яєчка, пташенят привів,
А лисиця лиш дізналася про те,
Вже й прибігла, та хвостом мете:
-Гей-но, дрозде, в тебе новий дім?
Рознесу його, й дітей твоїх поїм!
Дрізд злякався, й став лису прохать,
Щоб не сміла діточок займать.
- Лисонько, любесенька, не треба!
Хочеш, нагодую тебе пирогами з медом?
- Якщо нагодуєш пирогами,
То живіть вже, добре, грець із вами!
....
|
На лісовій галявинці,
В теплесенькій хатинці,
Жили собі три братики -
Щирі українці.
Їх було звати:
Мишок Волохатий,
Крилатий Горобець,
Та Масляний Млинець.
Жили вони, поживали,
Пісеньки разом співали,
Роботу кожен свою мав,
Та й іншому допомагав.
.....
|
|
Я, Головченко Дарина Валентинівна народилася 24 червня 1986
року в місті Новомосковську Дніпропетровської області.
2003 р. закінчила з золотою медаллю Новомосковський колегіум №11.
В 2010 році закінчила Дніпропетровську Державну Медичну Академію, зараз лікар-інтерн за спеціальністю загальна практика, сімейна медицина. Виховую чотирьохрічного синочка.
Писати вірші почала ще з 5-го класу,
неодноразово займала перше і інші призові місця у міському поетичному
конкурсі "Собори наших душ", була відзначена міською мерією, як
поет-аматор, друкувалася неодноразово у міській газеті "Новомосковська
правда", є членом "Літературної вітальні" ДДМА, лауреат всеукраїнського
студентського поетичного конкурсу "Весняна хвиля 2006" м.Київ.
Чекаю на Ваші коментарі!
|
|
Цей вірш було написано під час очікування нового життя...
|
|
Вірш про віру. Будь-яку, просто віру у будь-що, або будь-кого
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
