Можливо, Вам це дуже не сподобаєсться, але я вперше не намаглась сподобатись, а просто написала те, що давно хотіла. Але я все одно дуже хвилююсь, бо Ваша думка для мене важлива... Деякі трактування прадавніх символів у цій короткій істроії незвичне та дивне. Але прворот справжній)), лише трохи змінений. Чекаб Вашого вироку.
Можливо все наше життя - чиясь історія, ми в ній лише персонажі, образи... а є хтось інший, творець, схожий на Бога, а моде й не дуже, що керує нами...
Дрізд на дереві гніздечко звив, Зніс яєчка, пташенят привів, А лисиця лиш дізналася про те, Вже й прибігла, та хвостом мете: -Гей-но, дрозде, в тебе новий дім? Рознесу його, й дітей твоїх поїм! Дрізд злякався, й став лису прохать, Щоб не сміла діточок займать. - Лисонько, любесенька, не треба! Хочеш, нагодую тебе пирогами з медом? - Якщо нагодуєш пирогами, То живіть вже, добре, грець із вами! ....
На лісовій галявинці, В теплесенькій хатинці, Жили собі три братики - Щирі українці. Їх було звати: Мишок Волохатий, Крилатий Горобець, Та Масляний Млинець. Жили вони, поживали, Пісеньки разом співали, Роботу кожен свою мав, Та й іншому допомагав. .....
Я, Головченко Дарина Валентинівна народилася 24 червня 1986 року в місті Новомосковську Дніпропетровської області. 2003 р. закінчила з золотою медаллю Новомосковський колегіум №11. В 2010 році закінчила Дніпропетровську Державну Медичну Академію, зараз лікар-інтерн за спеціальністю загальна практика, сімейна медицина. Виховую чотирьохрічного синочка. Писати вірші почала ще з 5-го класу, неодноразово займала перше і інші призові місця у міському поетичному конкурсі "Собори наших душ", була відзначена міською мерією, як поет-аматор, друкувалася неодноразово у міській газеті "Новомосковська правда", є членом "Літературної вітальні" ДДМА, лауреат всеукраїнського студентського поетичного конкурсу "Весняна хвиля 2006" м.Київ. Чекаю на Ваші коментарі!
