Сб, 02.11.2024, 23:31
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1046]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3381]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [312]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4482]
Філософам [1308]
Громадянину [906]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-казка
 

Крилатий, волохатий та масляний (народна казка, перекладена на вiршi)

Крилатий, волохатий та масляний

(народна казка, перекладена на вiршi)

На лісовій галявинці,
В теплесенькій хатинці,
Жили собі три братики -
Щирі українці.
Їх було звати:
Мишок Волохатий,
Крилатий Горобець,
Та Масляний Млинець.
Жили вони, поживали,
Пісеньки разом співали,
Роботу кожен свою мав,
Та й іншому допомагав.

Горобець приносив їжу,
Мишеня дрова рубало,
А Млинець удома поравсь –
Завжди кашу й борщ наварить.
Буває, сядуть всі до столу,
І не нахваляться ніколи.
Говорить Горобець помірно:
"До чого ж борщ смачний та жирний!"
Відповіда йому Млинець:
"Це ж я старався, молодець!
Занурюсь в горщик боком
Я масляним своїм -
Тоді відразу стане борщ  
Жирненьким і смачним ."
Говорить слідом Мишок стишка:
"Адже я теж нічим не гірший!
Я дров із лісу навезу,
Дрібненько в кучку нагризу,
У пічку накидаю –
От і вогонь палає!
Як добре я з цим справлюся,
Так добра й каша звариться ."

А Горобець крильми махає,
І знову друзям промовляє:
- Та що казати, от мені
Так взагалі нема ціни –
Як назбираю вам грибів,
Як попритягую бобів!
У мене праця найскладніша в світі -
Лиш завдяки мені ви завжди ситі!

Отак жили вони, хвалились,
Не ображались, не сварились.

Та от замисливсь Горобець:
"Ні, так неможна! Все! Кінець!
По лісу цілий день літаю,
Збиваю ніжки, крильця все тріпаю.
Я більш за всіх працюю,
Двох ледарів годую!"

Наступний день по-іншому почався –
Удома Горобець рубать дрова зостався.
Млинець пішов до лісу полювати,
А Мишеня лишилось страви готувати.

Ось котиться собі доріжкою Млинець
Поміж кущами в лісі навпростець.
Аж раптом хап з кущів лиса,
І зуби в бік Млинцю вгриза.
Він ледве вирвавсь, ледве втік!
Лисиця відкусила бік.
Прибіг млинець додому,
Не може заспокоїться,
Як гляне на подвір'я:
"Ой лишенько! Що коїться?"
Мишко став борщ варити,
Чого не покладе,
А борщ усе не жирний, не добрий,
Щось не те!
Згадав же волохатий слова тоді млинця,
От і стрибнув у горщик –
Спина зварилась вся.
Обпатравсь, обшмугався,
І кожушок обліз,
Сидить, дрижить на лаві,
Не може втримать сліз.

А Горобець тим часом
Дрова в дворі носив.
"От легкотня!" подумав,
І сам собі зрадів.
Але почав дрова клювать,
На щепочки ламать,
Клював, клював,
Та й дзьоб зламав,
І став він горювать.
Сидить на призьбі, не встає,
І лише гірко сльози ллє.

Прибіг Млинець додому, й бачить:
Горобчик клюв зламав, та й плаче,
На лаві в хаті сльози ллє Мишок,
Він обпалив свій сірий кожушок.

Тоді Млинець і каже:
"Отак буває завжди,
Коли один на одного киває,
Робити свого діла не бажає."

І Горобцю від того соромно так стало,
Що аж забився він в куток під лаву.

Ну що, робити нічого,
Отож погорювали,
І як раніш, по-старому
Знов жить вони почали.


Вже кожен справу знав свою:
Горобчик носить їжу,
Мишок дрова руба, Млинець –
Борщ варить, й кашу свіжу.

І починають вони так
Свій кожний Божий ранок,

Тож відновились в їх сім'ї
Добробут і порядок.

                        2008 р.


Додав: darinaSimona (20.02.2009)
 
Розміщено на сторінці: Вірш-казка, Сімонова Дарина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4387 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
avatar
0
1 spydut • 18:31, 17.08.2021 [Лінк на твір]
цікаво , а коментарі чомусь забули написати ... ось як люди часто забувають чи не бачать ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz