|
|
В розділі матеріялів: 1161
Показано матеріялів: 341-360 |
Сторінки: « 1 2 ... 16 17 18 19 20 ... 58 59 » |
|
А перший сніг розтанув, як завжди.
Земля навкруг оголена чорніє.
Шепоче вітер: "Не сумуй, зажди –
Ще заметіль до хрещення завіє!"
|
| сторінка: Вірші про зиму
| АВТОР ТВОРУ:
Олесь Розхристана Душа
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
oles
|
Дата: 10.12.2013
|
|
|
Царівна Осінь розплітає
Світ хаотично.
І лине на семи вітрах.
|
|
Заблукала осінь в листопаді
На шляху від літа до снігів.
Та, нажаль, у цьому променаді
Не було ні квітів, ні птахів.
|
|
Осені лиш подих залишивсь.
Стиглої путівки смак мед"яний.
|
|
Вирішив переосмислити для себе це свято
|
|
Віє з балки прілим листом
Змоченим дощами.
|
|
Все як завжди і… не таке як завжди.
Тужлива осінь. Жовтизна. Дощі.
Кружить неспокій доокола ґражди.
Ховають сум сусіди під плащі.
|
|
Зажура осіння, імлою лягла на садок,
Сховавши між крапель, смородини голі хмизини.
Біліють капусти плесковато-пізні корзини
Зеленим дозором, вздовж оранки чорних грудок.
|
|
На нас зима вже дихає здалека,
Недовго нам чекати холодів.
Завчасно передчув таке лелека –
Ще до Покрови бусел відлетів.
|
Роздивися, мій народе,
Ходить осінь по Карпатах.
А, яка у неї врода…
На всі кольори – багата.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
