|
Відлітали лебеді парами …
Слався дим і шукав комиші.
Вечоріло. Десь поза хмарами,
засвітило вже небо ковші…
Так і є… відлетіли у вирій
і навіяли смутку довкруж…
Полетіли мої білокрилі, –
не чекаючи віхол і стуж…
Ми ж ніяк не визріли парою, –
чи з–за впертості, чи то вдачі
і мелодія наша карою
в холоди манила неначе…
Відлітали лебеді парами… Душу смутком печалила тінь,
теплу осінь дощами старила,
до зимових ішла сновидінь.
| 
у Вас 
0
