Пт, 10.04.2026, 12:59
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Шишкіної Анни [32]
Поезія Лавренчук Світлани [30]
Поезія Славко [5]
Поезія Горик Ніни [23]
Гуркіна Наталя [57]
Кузьмич Світлана (LirikaS) [4]
Малиновська Жанна [5]
Хомацька Наталя [33]
Поезія Зіньчука Романа [34]
Поезія Анатолія Поліщука [33]
Сторінка творів Цимбалюка Валерія [7]
Nemo [450]
Горбатюк Олег [21]
Романова Вікторія [2]
Кухарук Олександр [88]
Голка Гнат [28]
Нагурний Павло [21]
Укран Укранович [51]
Оленюк Юлія [11]
Остапюк Ольга [3]
Аліса [5]
Костюк Світлана [13]
Пеньковська Альона [7]
Vlasyuk Julia [1]
Курбай Людмила [144]
Костенюк Анатолій [3]
Опитування для Вас:
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Волині категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Горик Ніни
 

"ДО СВОГО СЕЛА", "Молода Україно, село полюби!.."

ДО СВОГО СЕЛА
Ти ще живе. Ти ще дихаєш трохи,
І здичавілі чортополохи
Ще не змогли тебе в безвість звести.
Ти врятувалося якось від згуби,
Тільки над шляхом — як вибиті зуби,
Купами цегли — вчорашні хати.

Вже та калина при кожних воротях
Перестаріла в чеканні й скорботі —
Йдуть екзекутори, а не свати,
Йдуть та й беруть, не питаючи, віно,
Наче від роду ти тільки повинне
Сіяти, жати, прясти й пекти.

Рідне моє! Стоїмо при калині,
Слухаєм саду дзвіночки бджолині —
І наслухаємо тупіт коня...
Може, приїде (пошли його, доле)
Той, хто полюбить тебе не за поле,
А за щедрівку і жайвороня.

Поки ти є.
Поки чортополохи
У швидкоплинні новітні епохи
Не задушили тебе до кінця
без вінця.

* * *
Молода Україно, село полюби!
І поліське моє, і далеке гірське,
Степове-вітрове —
однаково гірке...

Полюби так, як любиш пахучі хліби.
Полюби!
Некрасиве, обдерте, несміле в речах.
Закріпачені руки, впокірлива лямка...
Ти ж сама, Україно, спрадавна —
селянка,
Ти — з родини в'язальниці і орача.
Виручай!
Бо коли від нужди ти тікала в міста,
Те село, що лишалось вітрам на поталу,
Й годувало тебе, і слівця колихало,
Щоб державні твої не зніміли вуста
На буднях і святах...
Полюби, Україно, село.
Полюби,
Наче душу свою, тиху пісню журби,
Полюби так, як любиш пахучі хліби!
Полюби.


Другие материалы по теме

Додав: irma (18.09.2007) | Автор: © irma
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну, Вірші про рідний край, Поезія Горик Ніни

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 7208 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 lyubyk • 23:21, 06.04.2008 [Лінк на твір]
Вам пoтрiбнo цe всe друкувати!!!Друкувати i друкувати!!!
avatar
0
2 spydut • 15:14, 22.07.2021 [Лінк на твір]
Ще є село , невимерло , живе , і тільки з хлібом починається наш день . А ми зерно кидаємо у тлінь , а згодом куди прийдемо і який в нас буде світ .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.

virchi: Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн

virchi: Прохання не для себе, а для кожної родини, для кожного воїна, для дітей. Це поезія, що надихає і нехай ці прохання будуть почуті Господ

virchi:
Ми можемо бути сильними, активними, успішними, але в той самий час зберігати в собі тихий куточок, де живе пам'ять і нездійснене бажання.




Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz