Поезія Марії Морозенко
Для переходу на головну сторінку поезії автора натисніть на цей лінк Сторінка обговорення творчості автора за цим лінком Ти... Ти навчив мене пізнати смак любові, Відчувати радість і жагу. Де кохались ми – там квіти веселкові. Де розсталися, там трави у снігу. Ти навчив мене терпіти і прощати, Гордість зневажаючи не раз. Де кохались ми – там ніжно-білі шати. Де розсталися, немає барв для нас. Ти навчив мене кричати від розпуки, Виривати серце із грудей. Де кохались ми, там тіні – наші руки. Де розсталися, там сірий дощ іде. Ти навчив мене повірити в самотність, Обірвалась мрія голуба. Де кохались ми – там сміх і безтурботність. Де розсталися, там смуток і журба. Ти навчив мене у сутінки ховатись. Із слізьми куди я прихилюсь? Де кохались ¬ – туди нічого вертатись. Де розсталися, вертатися боюсь. Ти навчив мене любити і … не смію… Ненавидіти тебе я не змогла. Де кохались ми, там квітне цвіт надії. Де розстались, безнадія зацвіла.
Додав: MariyaM (18.09.2007)
| Автор: © Морозенко Марія
Розміщено на сторінці : Морозенко Марія ,
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 4105 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА