По тунелю неправди, невіри і болю Я іду, мов сновида, в обіймах печалі, Я створила сама цю пекельну неволю, І не хочу свободи. Не хочу йти далі.
Я спинилась на місці. І виросли стіни. І самотність вселилась в мою хвору душу. Зупинив мене час. І покинули зміни.
І тепер я нікому нічого не мушу.
Я заплющила очі. Так тихо. Так темно.
А хвороба потроху все душу з'їдає. Починати щось знову – безглуздо й даремно. Я уже збожеволіла й тихо вмираю.
Я і відьма, й коханка, і демон із пекла, Я творила, боялась, сміялася в очі. Я дивилась, як сонце вставало й померкло. Божевільні видіння зі мною щоночі.
Я в неволі своїй, мабуть, житиму вічно. У неволі своїй я по-справжньому вільна. І самотніть, і біль, і печаль мені звичні. Божевільна? - питаєте… Так, божевільна!
Щодо викладу добре, але тематика насторожує, пора виходити з тенетів демона і йти до світла, до тієї різдвяної, пасхальної зорі, що душу звільняє з темені ночі, що як весна надає сили розправити крила і взлетіти до сонця. Женіть як подалі духів тьми, не будьте ні відьмою, не коханкою, ні демоном із пекла, а станьте щирою, люблячою дружиною, матір"ю, прекрасною людиною. Слова і думки матеріалізуються, подумайте над цим. Дякую.
Так, Ви праві Анатоліє! У коментарі Ви розповіли саме те, про що я хотів теж сказати Катерині. Твір я не оцінюю, тому що за зміст можу поставити погану оцінку, а оцінити техніку заважає негативний настрій, який викладений у змісті...
5-ть!!! Я скажу що твори є як позитивні так і негативні і на різні тематики певні ми сприймаємо певні ні!!! Щодо данного віршу... то справді красиво, насторожливо, трішечки містично...гарна передача думки... классно!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
