Відчувається ваше небайдуже ставлення до слова, любов до нього. Це радує. Мені здається тільки, що від часткового скорочення обсягу вірша його сприйняття читачем стане кращим. Це лише моя порада. Рецептів, як саме треба писати, немає. Дякую.
Дякую за коментар. На жаль, скоротити вірш ніяк не можу, бо він написаний про моє слово і про реакцію на нього. Тут навіть не по слово йшлося, а про почуття. Тому кожна строфа несе в собі певний символ.
Катюню, золотко, ти трохи неуважна.... Певне, коли писала, на хлопців заглядалась.... Перевір метрику вірша, бо саме вона заважає бути віршу досконалим!)))))
Слова звучать надто суворо, наче написані від образи, линуть, ніби поривчастий вітер. Не насолоджуйтесь стражданням, пробачте кривдників. Вибачте, та Вам це не личить, мила дівчино.
Я не згодна з тим, що Ви надто особистісно сприймаєте вірш Каті...... Вірш - то не відзеркалення дійсності, а порив, порух, трепет, мелодія, шепіт, крит душі! Не треба шукати у віршах автобіографічності чи стану душі.... Для каті, як видно з її поезії, вірш - це пошук себе, пошук форми, пошук тем та ідей.....
Перше, що різнуло очі, так це русизми, особливо "листок", що є "аркуш", бо листок - це той, що на дереві, і трохи граматики: не "заповняють", а "заповнюють". Вибачте, коли бачу помилку, то відволікаюсь від суті твору.
Тут справа не в русизмі. Не підходить Аркуш - можна написати Листик... Не одного слова позбавлятися потрібно, а цілих строф.Саме на це і вказують попередні коментарі,якщо їх уважно читати.
Що за бажання покромсати мій вірш??? Не хочу я видаляти нічого)) Мені він близький такий, який є. ))) А листик теж не підходить - по стилістиці. Але дякую за намагання)
Дуже багато поетів використовували русизми. А на рахунок лист, то це є спірне питання! лист паперу також є правильним. Просто аркуш відноситься лише до книги, зошита, а ось якщо взяти блокнот? Аркуш блокноту? ., я б сказав що правильніше є листок. Тобто лист є узагальненим
Леся, якщо ви впевнені. що такого слова нема, навіщо тоді гадаєте - хіба що листочок? Чому не бажаєте користуватися словниками, щоб не ставити себе в незручне становище в глибокому розумінні вами мови? Я вже неодноразово рекомендував це робити другим, а сьогодні і вам даю пораду відкрити ВЕЛИКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ на 487 сторінці та уважно прочитати значення слова ЛИСТИК. Із двох варіантів, один безсумнівно підходить до згадуваного в коментарі тексту. Дякую. Про розірваність відкритим текстом не говорив - боявся образ. Проте, бачу, без них не обійшлося. Я просто рекомендував скоротити текст, збалансувати його. Може тоді і зникли б недоліки про які говорить Володимир. На все воля автора!
Я мав на увазі тільки свої пропозиції. Не більше. Бурхливу реакцію їх несприйняття помітив відразу. Про моє незлобливе ставлення до ОБДАРОВАНОЇ Катерини, свідчать і мої попередні коментарі. Тут справа в іншому. Показуєш твір - будь завжди готовим почути різні думки, приємні чи не дуже.
Та Ви що? Де там бурхливе несприйняття? Навпаки сприйняття і висновки. Якщо Ви маєте на увазі другу відповідь на Ваш коментар, то там у кінці смайлик стоїть - ось такий - )))). То все добродушно і весело!
Треба щось ще подібне написати, щоб нікому не подобалося - от, може, тоді і активність на сторінках виросте! Стільки коментів уже багато. І всі - негативні! Клас!
Коли кусочка глини торкаються руки то кожний рух має значення. Тому, що він формує майбутню скульптуру. На відміну від глини в поезії ми маємо справу з живою людиною. У якої є свої думки, своє бачення світу... свої навики та вміння *на даний період*. Все це змінне... напевно тому потрібно, роблячи якісь рухи, робити їх максимально обережно. Я дуже добре розумію відмову редагувати написане. Це переживання.. вірш живий тим що написане стосується не уявних, написаних буквами "картин", а життя. Чи завжди життя ідеальне? Ні. Воно гарне своєю "досконалою недосконалістю". Чому з усіх оцінок я ставлю лише "5" і ніколи не ставлю інші оцінки? Тому що вважаю що немаю права оцінювати чиюсь душу. А будь-що створене це частинка душі людини, хіба ні? Якщо я незмогла відчути вірш я просто йду далі... я некоментую. Колись я запропонувала створити закритий розділ... ціль якого була б у тому щоб допомагати один одному у редагуванні творів. Особисто мені нецікаво (читати: неприємно) читати критику авторів, яких я люблю читати. А Вам цікаво було б паралельно з улюбленим фільмом дивитися сцени зйомки? З усіма сварками, якимись казусами...? Думаю, що ні. Та і при бажанні допомогти автору зробити вірш більш досконалим (якщо таке бажання дійсно є) - це можна зробити в ПП (персональні повідомлення). Це загальна стрічка, яка знаходиться на головній сторінці сайту. Щодня на сайт заходить від трьохсот до пятисот чоловік. Як вважаєте, це мало? Ні, це багато. Скільки авторів за день опублікувало твори? До десяти. Скільки людей зайшло відпочити (прочитати щось...) - всі інші. Давайте може ще раз повернемося до питання про закритий розділ? Катрусю, саме важке це залишатися собою і зберегти у собі дитину. У Вас дуже гарна поезія і я з задоволенням її читаю. За цейвірш оцінки я не ставлю, але це не значить що в ньому щось не так, це значить що я надто втомлена щоб його в даний момент відчути... Всім гарного вечора.
Якби Ви знали, Наталю, як я Вам вдячна. За тактовність, за захист, якщо це можна так назвати, за прекрасну ідею, за змістовний великий відгук на твір і на коментарі щодо нього. І за те, що радите зберегти дитячість - я дуже цього прагну.
Перечитала знову коментарі... уважно, як і саму поезію. Недоліки є, я вже про них автору говорила, але є те, чого так бояться люди показувати часом - душа!!!!!!
І стукає ритмічно серце про дивність щастя на землі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
3
