Уже збагнула: я для Вас чужа…
Стосунки наші мають назву «Осінь»…
В дощах тремтить відштовхнута душа…
І губиться у багатоголоссі…
Поміж калюж і листя – тихий сон,
Мов дзеркало байдужості й печалі…
Пишу крізь сльози сірий фейлетон,
У ньому все, що Ви не доказали…
|