Он бачите сонце? Грайливо з-за хмар Пухких, білосніжних з’явилось, всміхнулось… І Вас обігріло теплом своїх чар, Могутніх і ніжних… Вклонилось, заснуло За обрієм тихо…
Напевно, я Вас уже не відпущу Від себе ніколи… І навіть холодний, Пронизливий вітер, провісник дощу, Що листя додолу жене, мов в безодню, Мене не зупинить… Напевно, я Вас уже не відпущу…
Читаю і милуюся такою ніжністю, яка ллється із Ваших віршів, Катрусю. Здалося мені, що дві строфи цього вірша мають право існувати одна без одної - бути окремими віршами, хоч і короткими, але зовсім різними і вільними один від одного.
Катрусю! Ну, я із серпом і молотком: "З'явилоСЬ - ВСМіхнулось", "моВ В Безодню"... Строфи єдиного вірша розділяє на два самостійних фраза "за обрієм тихо". Після неї мені не вдалося одразу потрапити у ритм другої строфи. Що будемо робити?
Будем дихати, octava, Відчувати ритм пера, Менше треба їсти сала, Геть, мабуть, вже запливла... Що ж складного у тих фразах? "За обрієм тихо..." - без пауз і ком, Мене вірш Катрусі довів до екстазу, А ти тут серпом... і своїм молотком... Звісно, жартую. Люблю вірші Катрусі і правда є у зауваженнях вельмишановної Октави. Але за вірш, таки, 5.0. від Ніхто
Як мало потрібно, виявляється, щоб Вас, Немо, до екстазу довести! А щодо запливів - то це також Ваша, морська, стихія: все Вас за буйки манить. Без пауз і ком. Я ж, зважаючи на мій сайтівський засіб пересування, швидше всього, - "по зальотах". Врешті, до Катрусиного вірша це не має ніякого відношення.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
3
