Я на небо, на жаль, не здіймалася сходами.
Я злетіла, мов птаха, - зненацька і стрімко.
Я на небі сміялася, грала висотами,
Заквітчалася хмарами, наче барвінком.
Я на небі не мріяла. Я БУЛА мрією,
Відкриваючи серце так широко-широко,
Аж занадто... Інакше, напевно, не вмію я...
І вмить небо для мене саме стало вироком.
* * * * * * * * * * * * *
Струснулася просинь... Попадали зорі...
...Сльозами розсипавшись по підвіконні...
Неначе узором......І в тому узорі
Була також я у німому полоні...
І...рухнуло небо... Розвіяло мрії...
Навіщо?!? НАВІЩО туди я злітала???
Любити інакше...ІНАКШЕ (?!?) не вмію???
нема тепер неба... мене теж не стало...
Читаю вірша з" комком" в горлі. Навіщо, навіщо?.. Для того, щоб вилити свої почуття у вірші!!!!! Мені сумно, що тобі прийшлося ЦЕ відчути, але ж по-іншому не буде таких сильних слів, які так струсонули мою душу. Браво!!!!!!! Браво!!!!!!!!!!! Браво!!!!!!!!! Катрусю! Злітай, злітай якнайвище у хмари і пиши для нас свої почуття!!!
Катрусю, я рада (незважаючи на трагічність ситуації, описаної тобою), що ти читаєш гарних поетів і що вони тебе надихають писати такі відчайдушні рядки). Остання строфа, як на мене, ще повинна "визріти". Як і позиція твоєї ліричної героїні. А небо є завжди. Іноді просто і воно дає зрозуміти, що не кожного впустить у свої простори. Тобі бажаю щасливого повернення.
До речі, про гарних поетів: епіграф був підібраний після написання твору. Але багато хто каже, що епіграф недоречний. Тому вирішила розмістити вірш без нього. Все-таки я себе тут змалювала, тільки себе (без ліричних героїнь. Це я так, по секрету!:) ) А поет і справді гарний!
Катрусю, у кожної людини бувають злети і падіння. У Вас добре, щире, відкрите серце, яке так легко поранити. Але наука літати не є простою і легкою. Небо прекрасне, треба лише підняти голову і довірившись своїм відчуттям, спробувати ще раз. Або і не раз. Бажаю Вам знайти розуміючого Вашу душу і люблячого інструктора, який завжди буде поряд і не дасть Вам упасти. А за вірш
Дуже вдячна Вам, Зоряночко! Просто часом мого "люблячого, відкритого, щирого" серця буває забагато. І не кожен може витримати (повірити і прийняти!) силу почуттів. А як же важко себе стримувати!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
3
