У тій кольоровій
квартирі доволі багато вікон,
І світла також
багато увечері і вночі.
Яка незвичайна
штука(!), та тільки до того звикнеш,
Як ранок вже
гасить світло без жодних на те причин…
А ще там в одній
кімнаті немає ніяких тіней,
Бо сонця терпке
проміння лишається на стіні
будинку, який
навпроти зизить, мов ні в чім не винен,
Хоча він
насправді винен…здалося тоді мені.
У тій кольоровій
квартирі живуть кольорові люди,
Що сяють красивим
світлом увечері і вночі…
Яка незвичайна
штука(!), та треба прощатись буде,
Як тільки до дива
звикнеш. :’( Без жодних на те причин…
У тій кольоровій
квартирі чомусь мені снився равлик…
А ранком у мене в
місті пішли золоті дощі…
А ще там в усіх
кімнатах вчувається запах яблук,
І ніби гудуть над
ними великі смішні хрущі…
та
у Вас 
1
приємно...
