І душам їх назначено блукати у тайні, Їх голосам назначено зливатися у такті, І вдихати вічність, немов то вдих останній, Й зустрітися – з цілунком, мов у акті...
Зазвучала балада під звуки лютні... Нагадала нам легенди забуті...
Дуже гарно, Катрусю, мені пригадався мій Менестрель, який написала десь рік тому.
Ця ніч, мов грона винограду, Над світом втомлених осель Нависла знов. У її владу Віддався бідний Менестрель. Химерних хмар похмурі лики Сльозами скапують з небес У Його серце, наче ліки, Щоб трішки смуток його щез. А нічка гралася зірками, Аж розбудила сплячий грім. І Його серце, колись камінь, Зазнало дивних потрясінь. Жбурляло небо блискавиці, Що вихилялись навсебіч. Лиш Менестрелю знов не спиться, Він марить блиском Її віч... В солодкій грі стогнали громи, В судомах корчилась земля. І лиш кохання, наче промінь, Йому в пітьмі осяяв шлях. Зринали спогади забуті, Сплітались рими у сонет. "Любов - бальзам, а чи отрута?" - Гадав закоханий Поет... Ця ніч магічно-зорепадна Над світом втомлених осель Нависла знов, у її владі Тепер навічно Менестрель!
Дякую, Катрусю, на доброму слові! Я завжди намагаюсь зазирати у глибокі глибини душі людської, намагаючись пізнати її справжню суть, бо поверхня часто виявляється оманливою...
Катрусю, дуже гарно! Я в захваті!!!!! Вже написала мелодію! Таку баладу без уваги залишати не можна!!! Історія цікава!!! У Наталії, дійсно, відкритий внутрішній світ, гарний вірш, а у тебе вийшла справжня пісенна балада, історія про кохання, легенда. Подобається мені тема, яку вирішили відкрити Штанко, Валькірія (як це я не помітила її балади?) і ти. У мене теж є "Легенда про сивую ведмедицю", але це вже автентична рок-опера.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
