5.0. Усмішка - люкс, тільки тут щось не те... На надгроб'ї надпис зтертий - Спить Гурам Чхеідзе. Народився в двадцять першім, Вмер - в сімдесят вісьмім.
Масштаби моїх мрій сягають родичів, сім'ї і близьких мені людей, а їх, таки, чимало... Кажуть, що мрії - це плани Бога стосовно нас, то ж хай збуваються наші мрії!!! Дякую за коментар.
"Хіба можна цей світ не любити?" - Заперечно скажу Тобі: - Так!!! Хіросіму чи стали б бомбити, Коли б світ вартував не п'ятак? Сум і радість, краса неземная, Синьоокі волошки в житах, - Лише мить, адже поруч війна є: І у цьому, і в тому світах. Голосить гомінке жайвороння, Зачаровує співом всю вись, Горизонт же чорніє воронням, Ріки крові пролИлись чиїсь. З джерелА не нап'єшся, Ти, друже, У холоднім до дригу струмку Б'є вода не чистіша калюжі, Швидше паличку схопиш стрімку. Ти не думай, - не хочу грубити, Ти - поет і прекрасне несеш, Але світ розучились любити, А назад всіх утрат не вернеш...
То в Тебе така молода матуся? Всього шістнадцять? З Днем народження, пані Маргарито!!!! Вічної молодості і здоров'я Вам. Сподіваюсь, що Ваша доця моїх вітань Вам передати не забуде. 5.0. - звичайно, хай хтось посміє тільки поставити менше!!!
...Я, наче хліб, загорнутий в любов, І хай я, часом, черствим видаюся, Пробач, матусю, - це юнача кров...
Нагадав мені мої ж рядки, своїй матусі. Вірш - просто клас. Недоліків не багато. Вони перекриваються пережитою щирістю. Хай, навіть, пережитою за когось... Незаперечне - 5.0.