Так "віршуючи небо", Буде постійно дощ, Глянь в середИну сЕбе, Хочеш цього, - не хоч, Та працювати треба, Щоб заслужити прощ. Є в Тобі дар поета, Це безперечний факт, Та не пройдеш і метра, Як не відчуєш такт, НАщо мала оферта? - Краще великий пакт...
ТерезИ, можливо, й рівні, Та не рівна рима, Рядки б'ються, наче півні, Зримо і незримо. Не нав'язую нічого, - Кам'яна елігія, Праця плідна, дар від Бога, - Ось Твоя релігія...
Справа в тому, що в тебе в руках один пензлик, ну, максимум два, - якщо ти настільки талановитий, а людей навколо - тьма-тьмуща і в кожного - по пензлику...
5.0. Усмішка - люкс, тільки тут щось не те... На надгроб'ї надпис зтертий - Спить Гурам Чхеідзе. Народився в двадцять першім, Вмер - в сімдесят вісьмім.
Масштаби моїх мрій сягають родичів, сім'ї і близьких мені людей, а їх, таки, чимало... Кажуть, що мрії - це плани Бога стосовно нас, то ж хай збуваються наші мрії!!! Дякую за коментар.