Просто українська мова така милозвучна, що хочеться писати і писати. Найкоротші ж твори в мене виходять лише на російській, бо вони ж, всього, на язику. Наприклад, є у мене цикл творів "Почему?", але вони точно не для Вас і не про Вас. Скажімо: Почему люди тонут? __________________ Не всем дано всплывать на водной глади, Не каждому дельфином в жизни плавать суждено, А люди тонут и тонули вопреки досаде, Лишь потому, что ведь не каждый человек... бревно. І т.д. Дякую за коментар.
Ідея чудова, однак, занадто багато інформації Ви намагаєтесь вкласти в вірш. Склалось враження, що це не вірш, а твір на задану тему, який Ви вирішили викласти з допомогою рими. 4.0
Я згідний Вам бути зозулею, Бравіссімо, drillinger, біс, Хоч Ви мені й тичите дулею, Років я б Вам трохи наніс. Сліди Ваші світяться комами, Маячать в буденній імлі, Ваш образ не згубиш між клонами, Шкода, що лишень на землі...
А коментар - його продовження. І, взагалі, я задумував свої віршовані кодекси таким чином, щоб інші могли вносити свої поправки і доповнення. Ну чим ми всі не депутати? Дякую за творчість.
Байдужа до всього і пише про все: Байдуже кохання, до сонця байдужа, Байдужа, що завтра їй не принесе, Байдужа, самотня..., на сайті..., ба?..., й дужа?! 5.0.