БЕЗ ПЛОДУ (на зразок притчі)

самотнє  
і  старе  гніздо  лелече
чекало  щастя  
з  неба  –
і  знайшло:
коли  дрімало  ще  в  бруньках  зело  –
здалека
прошнурувалися
з  помежи  хмар  лелеки  
і  пелюстками  
зсіли  на  село…

в  гнізді  старому
зазоріла  знов
турбота,  лагідність,
непоказна  любов…

радіє  затишно  
старе  гніздо  лелече  –
світає  ранками,
вербовим  котиком,
як  пензликом,
малює  в  чистім  небі  
зорівечір…


все  до  ладУ,  усе  до  часу:
початок  червня  –  
а  вже  двоє  лелечат
боки
гнізду  старому
крильцями  лоскочуть…
ще  тиждень,  два  –
і  двійко  малечат
у  небі  крилами
невміло  затріпочуть  –
батьки-лелеки
триматись
на  крилі  навчать…
і  гідно
поведуть  у  вирій
своїх  
окріплих  вчасно  лелечат…

усе  до  часу.

…а  наше  літо  –  
у  бур`янах  намарне  одцвіло:
ми  запізнились  –  
наші  лелечата
уже  не  встигнуть  стати  на  крило:

було  цвітіння  –
плоду  
не  дало.

15.06.2012