КРАСОТА ПІТЬМИ

КРАСОТА ПІТЬМИ

Від завалів чистої пітьми,
Сіло сонце ясне за горою,
Дивні звуки, наче від сурми,
У тишу линуть над рівниною.

 
Може то розряд міцних натуг,
Навколо ходе, від напруги дня,
Може то людська луна навкруг,
Чи вітер свою силу розганя.

Може танець, чи весела гра,
Твереза чи п’янка, нехай гармонь,
Тривоже тишу, така пора,
В душі піднявся молодий вогонь.

Красота пітьми стоїть при грі,
В очах вона, мирна і тривожна,
Зорі в небі, звуки угорі,
А внизу плоть підростає кожна.