ПИЛОК ЗАПАЛИЙ З ДАЛИНИ
Пилок запалий з далини
Ішла позаду поруч в переді,
Так близько, хоч бери її рукою.
Любов моя замкнулась у ході,
Хоч в’ється ще з безсилою злобою.
Згадавши розквіт ранньої весни,
Озвались струни душу оповили.
Пилок квіток запалий з далини,
Вуста мої з любов’ю підхопили.
Любов пахка добігла звідкілясь,
Вину нема на когось перекласти,
Вона ж мені відразу віддалась,
До неї я повинен був припасти.
Так легко збіг униз, а далі ввись,
Струмок любові з мене виливався,
Чуття в пилу до сонця піднялись,
Летіли а слід приємний залишався.
Додав: Davudenko (07.01.2013)
| Автор: © Давиденко Іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1436 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА