ЛАСКА МИЛА, ОЧІ У КРАСІ

ЛАСКА МИЛА, ОЧІ У КРАСІ

Такого року і такого дня,
Я полюбив дівочі очі.
Тепер ведіння те, сія щодня,
В ясній красі згасать не хоче.

Оскільки я, у милості очей,
Не бачу смути і докору.
Неначе мій, там огник Прометей,
Що оком косить упівзору.

Ох, яка ж там радість і тривога,
Що в глибини манять без стида.
До них тверда, чи м’яка дорога,
Як для мене, щастя і біда.

Яка біда, прекрасна нароста,
Що з любов’ю грає у серцях,
І гріє так, всю душу огорта,
Від очей дівочих, від лиця.

Лише від нас, їм любов потрібна,
Ласка мила, очі у красі.
Їх веселка в перлах, барва рідна,
Що від щастя грають у сльозі.