Поезія Марії Морозенко
Для переходу на головну сторінку поезії автора натисніть на цей лінк Сторінка обговорення творчості автора за цим лінком Ти... Ти навчив мене пізнати смак любові, Відчувати радість і жагу. Де кохались ми – там квіти веселкові. Де розсталися, там трави у снігу. Ти навчив мене терпіти і прощати, Гордість зневажаючи не раз. Де кохались ми – там ніжно-білі шати. Де розсталися, немає барв для нас. Ти навчив мене кричати від розпуки, Виривати серце із грудей. Де кохались ми, там тіні – наші руки. Де розсталися, там сірий дощ іде. Ти навчив мене повірити в самотність, Обірвалась мрія голуба. Де кохались ми – там сміх і безтурботність. Де розсталися, там смуток і журба. Ти навчив мене у сутінки ховатись. Із слізьми куди я прихилюсь? Де кохались ¬ – туди нічого вертатись. Де розсталися, вертатися боюсь. Ти навчив мене любити і … не смію… Ненавидіти тебе я не змогла. Де кохались ми, там квітне цвіт надії. Де розстались, безнадія зацвіла.
Додав: MariyaM (18.09.2007)
| Автор: © Морозенко Марія
Розміщено на сторінці : Морозенко Марія ,
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 4316 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА