30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв видав сумнозвісний циркуляр про призупинення видання українською мовою (“на малороссийском языке”) значної частини книг. Повна назва документу мовою оригіналу була “Циркуляр министра внутренних дел П. А. Валуева Киевскому, Московскому и Петербургскому цензурным комитетам”.
Поява циркуляру свідчила, що царський уряд усвідомив небезпечність українського руху і перейшов до відкритої боротьби проти нього, з метою повної русифікації та асиміляції українського народу.
Однозначної думки у питанні вилучення та цінності в Україні, якщо почитати літературні форуми або ж просто коментарі у соцмережах – немає. Для прикладу, докторка, професорка філологічних наук, доцентка кафедри культурології та філософії Острозької академії Жанна Янковська вважає, що потрібно повністю відкинути російську культуру, тому що вона для України загалом ніякої цінності не становить.... Читати далі
Сьогодні розслідуємо проблему “модних” слів. Часто можна почути/прочитати у текстах ЗМІ нові – “модні” слова, але не завжди ці слова там пояснюють. Спробуємо це зробити ми.
Сучасне життя стрімке. Воно постійно збагачується новими об’єктами (матеріальними чи ідеальними), а це автоматично передбачає появу слів, які їх називають. Найчастіше – це нові слова (“модні” слова). Значно рідше – старі, видобуті із запиленого історичного словника, покладеного на далекий стелаж забутої Богом і людьми книгозбірні (сиріч – бібліотеки). Багато таких слів – іншомовні.... Читати далі
Мої спогади про Михайла Федотовича не є настільки багатими, як у деяких інших колег, котрі з ним спілкувалися значно більше. Проте, звісно, і мені є про що згадати.
Не скажу, що ми з паном Михайлом належали до одного товариства. Багаторічний, з великими перервами, досвід нашого з ним спілкування був різноманітним – від короткотривалих контактів як двох доволі близьких за поглядами людей до затяжних конфліктів. Проте ніколи ні він, ні я не переходили т.зв. червоних ліній, за якими – підлість, наклепи, оббріхування. Те, чим, на жаль, нерідко послуговуються чимало служителів муз.... Читати далі
У місті Дубно на Рівненщині російську літературу збирають на макулатуру, а на вторговані гроші планують закупити необхідні речі для Збройних сил України. Крім книг, волонтери приймають ПЕТ-пляшки, скло та папір.
Дубенчанин Віктор Сафоник привіз книги у волонтерський центр.
"Не хочу чути руського слова. Навіть Єсєніна і Пушкіна", — заявляє чоловік.
... Читати далі
Цікавим з погляду сублімації слід вважати блазон (та контрблазон), в якому опоетизовані частини людського, переважно жіночого, тіла: очі, губи, волосся, шия, груди, руки тощо.
Україна не має жодного лауреата Нобелівської премії – таке твердження часто можна почути. За роки існування найпрестижнішої міжнародної премії були удостоєні сотні осіб та десятки організацій. Найбільше серед них представників США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Швеції і Японії. Є громадяни Бангладеш, Гани, Ємену, Ісландії, Коста-Рики, Ліберії, М’янми, Сент-Люсії, Східного Тимору. Проте немає жодного українця за паспортом.... Читати далі
