Курсова Аліна Ігорівна народилась 9 червня 1985 року. Закінчила Сумський державний університет за спеціальністю правознавство, продовжує навчання в УАБС на юридичному факультеті. Надає перевагу українській мові, хоча пише також російською. Член „Творчого збіговиська „Паркан”. Друкувалася у збірці „Коли приходить натхнення”, газеті „Резонанс”.

За цим лінком знаходиться поетична сторінка Аліни. Прошу, завітайте!

Осіння мряка, голуби пихаті
Змокріле пір’я розкидають всюди.
Цнотливий колір колотої крейди
Формує коло, розмиває плями.
Дзвенять у вухах невгамовні марші...
Сльозяться очі – певне, від гіркого.
А може, ще й від того, що ховає
В тугім корсеті пишна наречена.

МОЄ СЕРЦЕ

чудернацькі ритми колихає серце
подирчало, дзвякнуло, загуло

...приспало...

Кедик Світлана Василівна, мешканка Закарпатської області, Виноградівського району, села Букове.
Юність усюди ходить зі Світланою, саме тому вона вірить в казку. Можете в цьому переконатися прочитавши ї твори.

Перейти (повернутися) до сторінки поезії Світлани Кедик можете ось за цим лінком

6 лютого на базі Баштанської Центральної районної бібліотеки відбулось перше засідання оргкомітету по підготовці до урочистого відкриття клубу любителів поезії "РОКСОЛАНА".
Учасники засідання розглянули проект Статуту клубу, правил участі та умови прийняття до клубу. У ході бесіди було підтримано пропозицію працівників районної бібліотеки щодо проведення засідань клубу у їхньому закладі та ін.
Перше (установче) засідання вирішено провести 16 лютого 2007 року о 16 годині.
Чекайте на нові новини!!!

Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Кандидат філологічних наук. Лауреат всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, Міжнародної літературної премії „Тріумф”.
Народився в селі Ужова Рожищенського району на Волині 1 січня 1967 року.
Ігор Павлюк – автор до 300 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 18 окремих книг.

Інтернет адреса його з-х поетичних збірок

Раджу усім прочитити ліричні, філософські вірші.

Для Вашої зацікавленості пропоную декілька у цій добірці новин:

ПРОРОК

Де той, хто вдарить райськими дверми,
Великим серцем пекло відсторонить?!
Проріже час із птицями й людьми,
М'який, мов хліб, мов камінь, – безборонний.

Його волосся травами ... Читати далі

Мар’яна Челецька народилася у Львові в 1979 році. Закінчила ЛНУ ім. Івана Франка, аспірантуру у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Шевченка. Молодий, але вже відомий дослідник у галузі історії та теорії літератури, окрім того – автор інтелектуальної поезії нової школи. Живе і працює у Львові.

Сторінка М. Челецької

АТЛАНТОВА МОЛИТВА

Боже думок і зірок
Тобі
(що молюся на цій вулиці)
Ти що осідаєш в моїй душі
найбільшою зіркою
з дуже маленького кошика
Допоможи мені
Многогрішному
втримати
цю многонадіяну землю
на своїх плечах
І дай мені
Розслабленому Велетню
Волю
встати і
порятуватися
втечею
27.03.03

Вірлена Н.Д. пародилася 27 лютого 1987року на Львівщині. Навчається у Львівському Національному Університеті ім. Івана Франка. Друкувалася на сайтах самвидаву в Інтернеті.

Ось адреса її сторінки

Герої - завжди у путі. Героїв путь тяжка.
Я - не герой. Нема меча. Нема вказівника.

Нема коня. На своїх двох. Під п`ятами - вогонь.
Ковтаю пил. Нема плаща. Дорога - Бог боронь.

Сто роздоріж. Немає мап. А ну, куди звернеш?
Підеш ліворуч - пропадеш. Праворуч - пропадеш.

Іду. Бреду. То зійде день. То западе пітьма.
Немає вірного путі. Супутника нема.

Нема ні двору, ні корчми. Ні де перепочить.
Іду. Бреду. Ковтаю пил. І навіть пил болить.

Я вже сто сорок пар чобіт стоптала на шляхах,
Сто сорок посохів міцних зламалося в руках.

Вже стільки пройдено стежок! А скільки ще лежить!
Іду. Бреду. За кроком крок. І навіть крок болить.

Сто соро ... Читати далі

Галина Кута народилася 5 березня 1968 р. у місті Комарно Львівської області. Закінчила економічний факультет Ужгородського університету. Зараз живе й працює в Італії (Джіффоні, округа Неаполь - Салерно).

Галина Кута, поетеса з Італії

Ось її твори, які мені найбільше сподобались

За вікном пролітають держави,
я ж шепочу молитви слова.
У дорозі отій емігрантській
посивіла моя голова.
Моє серце колотиться в грудях.
до рідні мов на крилах лечу
і свою нерозтрачену ласку
своїм дітям несу, мов свічу.
А тим часом у рідній оселі
вже стомились чеканням батьки,
котрий день поглядають у вікна
на закурений шлях з-під руки.
Моя світла, свята Україно!
Я вдихаю повітря твоє,
чорним жалем майбутня розлука
в моє серце, як молотом, б'є.
За плечима лишилась Італія,
і мене зустрічає здаля
моя щ ... Читати далі