У чергову річницю початку Варшавського повстання 1944 року у столиці Польщі відкрито фотовиставку, метою якої є порівняння злочинів нацистів в роки Другої світової війни і росіян в Україні у 2022 році.
Участь у відкритті експозиції взяли президент Польщі Анджей Дуда, віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська, дипломати різних країн, польські скаути, представники ЗМІ, передає Укрінформ.... Читати далі
Виставка засвідчує незламність духу нашого народу, відтворену в новочасній літературі: в поезії, прозі, публіцистиці. Твори, написані протягом п’яти місяців всенародного спротиву і збройної боротьби українського воїнства проти окупантів-терористів, складають її основу.
Це різножанрові, різнотематичні твори про війну, героїв-захисників вітчизни, волонтерський рух, про героїзм і звитягу, про жертовність і самопосвяту, про долю дітей у час воєнного лихоліття, про вимушених переселенців. ... Читати далі
2 серпня 1888 року в бідній багатодітній селянській сім’ї, у Східній Слобожанщині, народився видатний український поет, драматург, революціонер Кость БУРЕВІЙ. Учасник літературної дискусії 1925-1928 років, автор праці “Європа чи Росія – про шляхи розвитку сучасної літератури”. Жертва сталінських репресій.... Читати далі
30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв видав сумнозвісний циркуляр про призупинення видання українською мовою (“на малороссийском языке”) значної частини книг. Повна назва документу мовою оригіналу була “Циркуляр министра внутренних дел П. А. Валуева Киевскому, Московскому и Петербургскому цензурным комитетам”.
Поява циркуляру свідчила, що царський уряд усвідомив небезпечність українського руху і перейшов до відкритої боротьби проти нього, з метою повної русифікації та асиміляції українського народу.
Однозначної думки у питанні вилучення та цінності в Україні, якщо почитати літературні форуми або ж просто коментарі у соцмережах – немає. Для прикладу, докторка, професорка філологічних наук, доцентка кафедри культурології та філософії Острозької академії Жанна Янковська вважає, що потрібно повністю відкинути російську культуру, тому що вона для України загалом ніякої цінності не становить.... Читати далі
Сьогодні розслідуємо проблему “модних” слів. Часто можна почути/прочитати у текстах ЗМІ нові – “модні” слова, але не завжди ці слова там пояснюють. Спробуємо це зробити ми.
Сучасне життя стрімке. Воно постійно збагачується новими об’єктами (матеріальними чи ідеальними), а це автоматично передбачає появу слів, які їх називають. Найчастіше – це нові слова (“модні” слова). Значно рідше – старі, видобуті із запиленого історичного словника, покладеного на далекий стелаж забутої Богом і людьми книгозбірні (сиріч – бібліотеки). Багато таких слів – іншомовні.... Читати далі
Мої спогади про Михайла Федотовича не є настільки багатими, як у деяких інших колег, котрі з ним спілкувалися значно більше. Проте, звісно, і мені є про що згадати.
Не скажу, що ми з паном Михайлом належали до одного товариства. Багаторічний, з великими перервами, досвід нашого з ним спілкування був різноманітним – від короткотривалих контактів як двох доволі близьких за поглядами людей до затяжних конфліктів. Проте ніколи ні він, ні я не переходили т.зв. червоних ліній, за якими – підлість, наклепи, оббріхування. Те, чим, на жаль, нерідко послуговуються чимало служителів муз.... Читати далі
