Щиро вітаємо учасників форуму АЗВ із міжнародним днем солідарності трудящих! З цим святом,
яке святкується нині, пов`язано працю всіх письменників,
поетів, майтстрів пензля - творців доброго і прекрасного.
Адже дотримуватися звичаю - шанувати злагоду, сободу і мир - ось
приоритети високого мистецтва.
Хай Вам щастить, таланить та здоровиться.

Приєднуйтесь до наших творчих проектів та заходів! Більш
розлого на сайті:
http://zeitglas.io.ua/story

З повагою, редакція міжнародного лятературно-мистецького
журналу "Склянка Часу*Zeitglas".

Микола Олександрович Василенко (*1 травня 1924, село Загорянівка Білозерського району Херсонської області) — український поет, прозаїк. Жертва Сталінських репресій. Лауреат літературної премії імені В. Мисика.

Микола Василенко

Балада про материнське серце
Давно колись, де за рікою
Шумів у заростях байрак
І бігла стежка між травою,
Красуню полюбив юнак.
Але в красуні, як на зло
Живого серця не було.
Вона, де лози ситникові,
Сказала якось юнакові:
"Ти мною мариш. Бачу. Знаю.
Але тебе я не кохаю.
Відтоді буду вік твоєю,
Як серце матері своєї
За вибалок, де низка веж,
Живим до мене принесеш".
Зійшла на землю темна ніч,
Заклуботали в небі хмари,
Неначе там топили піч
Вологим хмизом куховари.
У вікнах вигасли вогні,
Замовкло все в глибокім сні.
Але юнак не може спати…
До ліжка йде він, де вдова,
Де рідна, ... Читати далі