Щиро вітаємо учасників форуму АЗВ із міжнародним днем солідарності трудящих! З цим святом, яке святкується нині, пов`язано працю всіх письменників, поетів, майтстрів пензля - творців доброго і прекрасного. Адже дотримуватися звичаю - шанувати злагоду, сободу і мир - ось приоритети високого мистецтва. Хай Вам щастить, таланить та здоровиться.
Приєднуйтесь до наших творчих проектів та заходів! Більш розлого на сайті: http://zeitglas.io.ua/story
З повагою, редакція міжнародного лятературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas".
Микола Олександрович Василенко (*1 травня 1924, село Загорянівка Білозерського району Херсонської області) — український поет, прозаїк. Жертва Сталінських репресій. Лауреат літературної премії імені В. Мисика.
Микола Василенко
Балада про материнське серце Давно колись, де за рікою Шумів у заростях байрак І бігла стежка між травою, Красуню полюбив юнак. Але в красуні, як на зло Живого серця не було. Вона, де лози ситникові, Сказала якось юнакові: "Ти мною мариш. Бачу. Знаю. Але тебе я не кохаю. Відтоді буду вік твоєю, Як серце матері своєї За вибалок, де низка веж, Живим до мене принесеш". Зійшла на землю темна ніч, Заклуботали в небі хмари, Неначе там топили піч Вологим хмизом куховари. У вікнах вигасли вогні, Замовкло все в глибокім сні. Але юнак не може спати… До ліжка йде він, де вдова, Де рідна, ... Читати далі